Речник Європейської комісії Балаж Уйварі 6 серпня 2026 року на брифінгу в Брюсселі оголосив офіційну позицію Єврокомісії у відповідь на заяву президента України Володимира Зеленського про відмову партнерів у наданні додаткових протибалістичних засобів. Рішення Брюсселя полягає в тому, що Україна самостійно визначає свої оборонні потреби відповідно до ситуації на полі бою й подає відповідні запити до ЄС.
Як Єврокомісія розглядає запити Києва
Уйварі заявив, що українська сторона може запитувати ракети-перехоплювачі або пов’язане з ними обладнання, і тоді Єврокомісія розглядатиме такі звернення. Нові запити та контракти розглядаються «у максимально швидкому режимі». Пріоритетом залишається закупівля озброєння, виробленого в ЄС або Україні, проте чинні правила дозволяють фінансувати закупівлі й за межами Євросоюзу. На запитання про можливі перешкоди для передачі ракет-перехоплювачів, які вже є в розпорядженні окремих країн ЄС, речник відповів, що йому «невідомо про будь-які проблеми». В Єврокомісії продовжують безперервну роботу над новими пакетами військової допомоги Україні.
Що передувало реакції Брюсселя
На засіданні РНБО 5 серпня 2026 року Зеленський повідомив, що Україна отримала відмову від партнерів щодо передачі додаткових антибалістичних систем; офіційною причиною названо бойові дії на Близькому Сході. За словами президента, постачання ракет для протиповітряної оборони від партнерів скоротилося втричі порівняно з минулим роком (за даними «Бабель», показник стосується першого півріччя 2026 року; точна інтерпретація різниться у джерелах). Зеленський попросив у президента США Дональда Трампа 300 ракет-перехоплювачів Patriot, у чому, за даними The Atlantic, отримав відмову. Під час візиту президентки Єврокомісії до Києва було оголошено про пакет у €10 мільярдів на ракети, безпілотники та винищувачі; Євросоюз уже виділив Україні 8,5 млрд євро з кредиту обсягом 90 млрд євро.
Залишити відповідь