Вищий антикорупційний суд обрав колишньому державному секретарю Міністерства закордонних справ Олександру Банькову запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб із можливістю застави 10 мільйонів гривень. Прокурор САП клопотав про альтернативну заставу у 15 мільйонів гривень, захист називав суму «великою» і просив «більш м’який» запобіжний захід.
Чому це стосується кожного українця
Справа безпосередньо пов’язана з фінансовою підтримкою України у перші місяці повномасштабного вторгнення Росії. За даними слідства, на початку вторгнення Баньков переконував донорів і працівників дипломатичних установ спрямовувати фінансову допомогу на рахунок підконтрольної громадської організації «Центр сприяння міжнародному співробітництву». Замість підтримки обороноздатності та гуманітарних потреб кошти виводили на рахунки підставних ФОПів і через конвертаційні центри переводили в готівку. Загалом через підконтрольні компанії та ФОПів могли легалізувати 37,3 млн грн, що послаблює довіру іноземних партнерів і загрожує майбутній допомозі країні.
Перебіг розслідування та інші фігуранти
Наприкінці липня НАБУ і САП повідомили про викриття злочинної групи, яку, за даними слідства, очолював Баньков — державний секретар МЗС у 2020–2024 роках. Окрім нього підозри отримали ще три людини:
- Раміз Рамазанов — екскерівник апарату МЗС, чинний радник Постійного представництва України при відділенні ООН у Женеві;
- Владислав Резніков — керівник підконтрольної громадської організації «Центр сприяння міжнародному співробітництву»;
- бухгалтер цієї ж громадської організації.
27 липня Банькову оголосили підозру у шахрайстві, відмиванні та привласненні коштів.
Залишити відповідь