22 вересня 2026 року Сейм Литви підтримав поправку до статті 137 Конституції, яка передбачає повне вилучення заборони на розміщення на території країни зброї масового ураження, зокрема ядерної, а також військових баз іноземних держав. За рішення проголосували 99 депутатів зі 141, проти — 13, ще п’ятеро утрималися.
Рішення литовського парламенту формує новий контекст безпеки для країн, що межують із росією та Білоруссю. Литва є членом НАТО і безпосереднім сусідом України через підтримку в умовах повномасштабної війни. Зміна конституційних обмежень у Вільнюсі може вплинути на колективне стримування на східному фланзі Альянсу, до якого Україна прагне приєднатися.
Як ухвалюватимуть зміни
Для остаточного скасування статті 137 Сейм має проголосувати ще двічі з перервою у три місяці. Щоразу проєкт мусять підтримати щонайменше 94 парламентарі. Голова Сейму Юозас Олекас повідомив, що перше голосування за ухвалення поправки відбудеться 6 жовтня, остаточне — 12 січня наступного року.
Аргументи «за» та ризики
Представник опозиційної фракції консерваторів Лаурінас Кащюнас заявив, що ядерна зброя є найефективнішим засобом стримування і що Литва залишається єдиною країною регіону з таким обмеженням: «Латиші його не мають, естонці не мають, поляки не мають, фіни щойно скасували». Лідер партії Nemuno aušra Ремігіюс Жемайтайтіс попередив, що росія та Білорусь використають це рішення для пропаганди, і наполягає на проведенні референдуму. За даними джерела, у Фінляндії наприкінці весни — на початку літа ухвалили закон, що дозволяє імпортувати та зберігати ядерну зброю, хоча уряд країни заявив про відсутність планів її розміщувати. Точна дата ухвалення фінського закону невідома і потребує підтвердження.
Залишити відповідь